Сьогодні, 9 березня, виповнюється 211 річниця від Дня народження національного і світового генія, поета, художника, громадського діяча – Тараса Шевченка. Заклик Кобзаря ,,Борітеся-поборите” незламно стоїть на варті боротьби українського народу за правду, гідність і волю.
Студенти Одеського фахового коледжу комп’ютерних технологій, шануючи слово Т.Шевченка, підготували поетичний флешмоб ,,І мертвим, і живим, і ненародженим …”. Бібліотекарі оформили інформаційну сторінку ,,Книга-ювіляр” до 185-річчя від першого видання “Кобзаря”.
Пропонуємо ознайомитися з цікавими фактами про ,,Кобзар” Тараса Шевченка.
1)Перше видання “Кобзаря” вийшло в Петербурзі 1840 року і містило вісім творів 26-річного поета й художника: “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Думка” (“Нащо мені чорні брови”), “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч” та “Думи мої, думи, лихо мені з вами”.
2)Своєрідним ліричним вступом до збірки стала поезія “Думи мої, думи, лихо мені з вами”, написана того ж року: ліричний і навіть сумний твір, який втілив голос молодого автора, що, повний творчих сумнівів, випускав свою першу збірку.
3)Український інститут національної пам’яті зазначає: “книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. 3)На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга “Кобзар із поводирем”.
4)Вихід першої поетичної збірки українського Кобзаря пов’язують з іменем полтавського поміщика Петра Мартоса. Той неодноразово позував Шевченкові-художнику наприкінці 1830-х років, тоді він і познайомився з поезією Шевченка, був вражений та разом з їхнім спільним другом, українським письменником Євгеном Гребінкою запропонував поетові видати збірку. Хоча джерела містять дані про те, що сам Шевченко цього не прагнув і не був упевнений у своїх силах як поет.
5)”Кобзар” мав величезний успіх, а перший наклад, попри чималу ціну, швидко розійшовся. Видання “Кобзаря” стало визначною літературною подією, яку обговорювали читачі, колеги-письменники та поети й критики.
6)Але водночас Шевченко зіткнувся і з очікуваною критикою: деякі російські літературознавці називали збірку “небезпечною”, а російська літературна спільнота активно обговорювала її антиімперське спрямування. Тому, як зазначає Український інститут національної пам’яті , якщо “перший наклад вийшов практично не цензурований, після шаленого розголосу, який отримав “Кобзар” своїм антиімперським спрямуванням, другий наклад було піддано більш жорсткій цензурі, і всі подальші примірники були надруковані з купюрами”
Через 185 років “Кобзар” залишається однією з найважливіших книжок в історії України. Сучасні видання “Кобзаря” — вже не раритет, але все одно є тим, що хочеться мати на своїй книжковій полиці.